Про вірус Коксакі

Любов Волянська, доцент кафедри дитячих хвороб з дитячою хірургією Тернопільського державного медичного університету

Газета «Університетська лікарня», №10 (150), 26.10.16

Більше 50% лихоманки у дітей викликають ентеровіруси.

Їх 12 видів: A, B, C, D, E, F, G, H та риновірус (HRV) А, В, С.

Віруси стійкі до низьких і високих температур, до дії ефіру, спирту, лізолу, але чутливі до дії соляної кислоти та формальдегіду. Для них характерна висока мінливість.

Джерело інфекції: хворі та носії. Віруси виділяються з випорожненнями та секретом дихальних шляхів. Найвища сприйнятливість у дітей.

Шляхи передачі: повітряно-крапельний та фекально-оральний.

У країнах з помірним кліматом характерна літньо-осіння сезонність. Хворіють переважно діти перших 4 років життя.

Клініка: хвилеподібна лихоманка, слабкість, втомлюваність, нежить, біль у горлі, чхання, нудота, блювання, пронос, висип на слизових та шкірі. Клінічні форми:

Типові: герпетична ангіна, серозний менінгіт, епідемічна міальгія, раптова екзантема;
Нетипові: мала хвороба (літній грип), респіраторна форма, енцефаліт, енцефаломіокардит новонароджених, поліомієлітоподібна форма, кон*юнктивіт, увеїт, нефрит, панкреатит.

Найчастіше буває герпетична ангіна. Часто у поєднанні з екзантемою.

Окремий варіант «рука-нога-рот» або ентеровірусний везикулярний стоматит з екзантемою. Спочатку температура вище 38,5С та виражені симптоми інтоксикації з міальгією. Через 1-2 дні з*являється висип на долонях та підошвах та одночасно афтозний висип на слизовій рота. Через 1-2 місяці може спостерігатись відшарування нігтів.

Діагностика: ЗАК, ЗАС, діагностика ліквора, антитіла у крові, ЛПР у біологічних секретах.

Лікування: